19 вересня 2019 року Верховна Рада України  підтримала в другому читанні і в цілому законопроект (№ 1066) про перезавантаження влади. За відповідний закон проголосували 228 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту.

Позиція Профспілки працівників державних установ України протягом всього часу залишалась та залишається незмінною в тому, що підхід до удосконалення законодавства у сфері державної служби має бути доцільним і виправданим, без звуження чи порушення трудових прав працівників. Не можна говорити про реформування свідомо звужуючи трудові права людей, які мають професійно та відповідально втілювати ці реформи в життя!

Зазначений законопроект, на жаль, не проходив попередніх консультацій та обговорень з громадськістю, зокрема з профспілковою стороною. Незважаючи на це, Профспілка працівників державних установ України в оперативному режимі опрацювала доступний текст законопроекту і, під час його обговорення на двох засіданнях підкомітету та двох засіданнях комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, висловила та представила свої письмові пропозиції щодо нових змін до Закону України «Про державну службу»(далі – Закон). Окрім цього, всім народним депутатам були направлені персональні звернення щодо врахування пропозицій Профспілки під час прийняття законопроекту №1066.

До розгляду законопроекту Верховною Радою України у другому читанні було підготовлено порівняльну таблицю, яка містила 243 поправки і пропозиції, що надійшли від 30 суб’єктів права законодавчої ініціативи, в т.ч. і з врахуванням пропозицій Профспілки, з яких більш як 100  враховано.

Народні обранці зініціювали ряд нових підходів у питаннях конкурсного добору на посади державної служби, у питаннях оцінювання та зміни істотних умов праці. Попри намагання внесення змін до цього закону, інколи вкрай радикальних, в бік погіршення соціально-економічних інтересів та трудових прав державних службовців, Профспілці працівників державних установ України вдалося переконати членів Комітету в необхідності залишення у законі окремих норм, які планувались вилучити із Закону, зокрема щодо поширення Кодексу законів про працю, щодо встановленого розміру посадового окладу на найнижчій посаді категорії «В».

За результатами другого читання було залишено в діючій редакції  частину 3 статті 5 Закону, а саме   положення про те, що «дія  норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом». Таким чином, в регулюванні  праці державних службовців не з’явилась величезна прогалина в питаннях оформлення трудових відносин у письмовій формі, можливості реалізації переважного права на залишення на роботі, питаннях часу відпочинку, оплати праці (у новому законопроекті не встановлено, як здійснюється оплата роботи у надурочний час, святкові на неробочі дні, нічний час, не визначені строки виплати заробітної плати тощо), гарантій та компенсацій та інших питань, гарантованих діючим трудовим законодавством. Не залишились поза межами правового регулювання і питання колективно-договірного регулювання та охорони праці.

 Підтримуючи необхідність встановлення справедливого механізму розподілу доходів, раціонального та ефективного використання державних коштів, Профспілка відстоювала і відстоює позицію, що загалом політика оплати праці має базуватися на системних (а не одноразових вибірково-точкових) принципах і стандартах, і, що необхідно розробити й запровадити в країні систему оплати праці, яка б відповідала європейським стандартам. Тому, залишення законодавчо  встановленого   мінімального  розміру  посадового окладу для посад категорії «В» на рівні не менш як два прожиткових мінімуми для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, дає можливість продовжити нашу роботу щодо наближення заробітної плати на всіх посадах державної служби до рівня конкурентоспроможних на ринку праці.

Разом з тим, Профспілка працівників державних установ України наголошує, що окремі норми прийнятого закону звужують трудові права держслужбовців. Таку ж позицію висловлено Головним науково-експертним управлінням та Головним юридичним управлінням Верховної Рад України, а також низка провідних юристів правозахисних організацій (у тому числі, і з досвідом роботи у вирішенні міжнародних конфліктів у сфері трудового права).

Слід зазначити, що ряд норм Закону  порушують ключові конвенції Міжнародної Організації Праці, а також суперечать положенням про дотримання прав людини, закладених в Угоді про асоціацію України та ЄС.

Викликають занепокоєння, такі положення Закону як: застосування строкових контрактів для державних службовців. Так, ведення контрактів для державних службовців суперечить низці міжнародних документів, зокрема директиві ЄС 1999/70/ЄС (пріоритет стабільних відносин). На нашу думку є незрозумілою норма, яка передбачає, що сторони зобов’язуються забезпечувати конфіденційність умов контракту про проходження державної служби. Тобто умови оплати праці, режим своєї роботи тощо не можна буде розголошувати. Дана норма закладає підвалини до непрозорості нарахування заробітних плат та встановлення інших умов праці держслужбовців та містить потенційні корупційні ризики. Крім того, законопроект передбачає зменшення строку попередження про зміну істотних умов праці до 30 днів (наразі встановлено 60 днів).

Профспілка працівників державних установ України погоджується з необхідністю продовження реформування державної служби, але без утисків трудових прав державних службовців, як працюючих, так і громадян України, яким Конституцією гарантовано при розробці нового законодавства збереження, а не звуження, наявного обсягу прав та свобод громадян.

Профспілка працівників державних установ України поінформувала міжнародну профспілкову спільноту, щодо ситуації що склалась із Законом, а також готує відповідне звернення до Міжнародної організації праці.

Ми і надалі продовжуємо роботу по моніторингу стану дотримання трудових прав державних службовців та працівників органів державної влади, з метою подальшого відстоювання їх трудових прав та соціально-економічних інтересів, застосовуючи для цього всі законодавчі механізми.

Юрій Піжук, Голова Професійної спілки

працівників державних установ України